Москва, Київ, Тбілісі, Сталіно, Кишинів, Ленінград, Куйбишев, Мінськ – командам лише цих міст поступився станіславський „Спартак” у союзному чемпіонаті 1957 р. Про події більш, ніж піввікової давнини нині вже майже ніхто не пам’ятає.

Дебютуючи в 1956 році у союзному класі Б, станіславці фіні­шували 12-ми серед 18 колективів. Напередодні  нового сезону в складі "Спартака” відбулися суттєві зміни. Зокрема з сталінського «Шахтаря» повернувся додому Мирослав Думанський, гравець збірної України, бронзовий призера І Спартакіади народів СРСР (1956 р.). Невдовзі демобілізувався з львів­ського ОБО молодший брат Мирослава – Євген… На тренерському містку киянина Олександра Щанова, котрий привів „Спартак” до «золота» 1955 року, замінив Борис Смислов з Москви.

Географія змагань вражала – від Карпат і Чорного моря до Прибалтики і Карелії... Виїзні турне тривали тижнями. Водночас склад команд-майс­трів обмежувався 18 гравцями. Під час матчу дозволялася лише заміна голкіпера і одного гравця у полі. Сезон-1956 стартував для "Спартака” 7 квітня і завершився 30 листопада. Цікаво, що в той час асистентами арбітрів були місцеві судді. „Головних”, правда, могли прислати здалеку. Приміром, зустріч сусідів – спартаківців Станіслава і Ужгорода обслуговував Григор’єв з... Баку.   

Стартовий матч сезону станіславцям не вдався – 1:1 з посереднім мінським „Урожаєм”. Однак в наступних матчах „червоно-білі” розгромили ризьку "Даугаву” – 4:0, калінінградський „Харчовик” (5:0) і талліннське „Динамо” (3:0). І тільки гостьові поразки від ужгородців (1:2) та „Трудових резервів” з Ленінграда (0:2), не дозволили команді одразу очолити перегони.

В лідери станіславці вийшли на початку червня, влаштували „погром” дніпродзержинському „Хіміку” – 7:1. На проміж­ному фініші „Спартак” поступився лідерством львівському СКВО, програвши супернику у рідних стінах – 1:2. У другому колі станіславці взяли реванш у армійців (2:0). Наші земляки взагалі потужно провели заключну частину групового турніру, здобувши у 15-ти матчах 12 перемог (за однієї поразки).

Переможці трьох зон класу Б – "Спартак” Станіслав, "Адміралтієць” Ленінград і СКВО Тбілісі розіграли в далекому Ташкенті єдину перепустку у вищу лігу (тоді – клас А) чемпіонату СРСР. Впродовж сезону станіславці двічі зустрічалися з командами вищого диві-зіону у розіграші Кубка СРСР. В 1/8 фіналу вони обіграли вдома „Крилья Совєтов” з Куйбишева – 1:0, а в наступному раунді поступилися у гостях московським «одноклубникам» (2:4). Москвичі мали у своєму складі переможців мельбурнської Олімпіади – Нетто (капі­тан), Татушина, Маслаченка, Симоняна, Тищенка... 

Та повернімося до матчів у Ташкенті. Через те, що команди мали зіграти у два кола, змагання неймовірно розтягнулися у часі – з 17 листопада по 3 грудня! Турнір відкривав поєдинок «Спартака» з армійцями Тбілісі. Гра сильнішого не виявила – 1:1.

Через чотири доби на поле 50-тисячного стадіону вийшли „Спартак” і „Адміралтієць”. У день матчу випав дощ зі снігом і поле вкрилося льодяною кіркою. Можливо через це оборонці „Спартака” розпочали гру не кращим чином. Вже на 16 хвилині "червоно-білі” поступалися супернику двома голами. Боротьба, однак тривала до фінального свит-ка, який зафіксував мінімальну перевагу ленінградців - 3:2.

Спартаківці забили й третій гол. Арбітр матчу спершу зарахував взяття воріт. Та коли „шкіряного” принесли в центр поля, перемовившись зі своїм ассистентом, відмінив гол, фіксуючи офсайд! Обурені таш­кентські уболівальники почали жбурляти на поле тюбетейки. Для відновлення громадського порядку довелося викликати додаткові сили органів правопорядку.

В наступному матчі „Адміралтієць” програв СКВО – 0:1. Грузини вийшли в одноосібні лідери. Та ненадовго. Друге коло розпочалося перемогою "Спартака” над тбілісцями – 2:1 (двічі відзначився Василь Чепига, родом зі Снятина). У повторному поєдинку „червоно-білих” з „Адміралтійцем” рахунок знову відкрили ленінградці. І знову спартаківці відігралися, але втримати бодай нічию не змогли – 1:3. В заключній грі „Адміралтієць” обіграв СКВО – 3:1, здобувши путівку в клас А. „Спартак” фінішував другим.

Так завершився, можливо,  найкращий сезон в історії франківської команди. "Спартак” посів 14 місце серед усіх команд СРСР (у класі А тоді змагалося 12 клубів з восьми міст). З-поміж українців вище фінішували тільки київське „Динамо” і сталінський  (донецький) „Шахтар”.

Володимир Горощак, редактор "Брамок"

Фото з архіву родини Думанських 

Читайте також:

Наш календар. У фіналі Кубка Польщі

Щедра осінь «Хіміка»

Бутса з Дем’янового Лазу

Стадіону в Городенці - 81 рік?

В пошуках зниклого стадіону або Слідами копаного м'яча Коломиї

Наш календар. 104 роки з дня проведення першого матчу

Наш календар. Народження федерації

Наш календар: Дебют "Спартака"