Головна » 2013 » Жовтень » 1 » Бутса з Дем’янового Лазу
11:51
Бутса з Дем’янового Лазу
Футбольний черевик, знайдений під час розкопок у Дем'яновому Лазі. Фото - Брамки 

Урочище Дем’янів Лаз на околиці сучасного Івано-Франківська стало відомо широкому загалу два десятиліття тому. Зусиллями активістів історико-просвітницького товариства «Меморіал» у 1989 році тут були знайдені останки сотень людей, розстріляних енкавеесівцями та гестапівцями під час Другої світової війни. При розкопуванні могил виявлено чимало особистих речей, залишки одягу та взуття, серед якого дивним чином опинився футбольний черевик.  

Наприкінці 1980-х на нього ніхто не звернув уваги. Бутса разом з іншими речами опинилася у фондах обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери. І лише кілька років тому на неї випадково натрапив новий завідувач Меморіального комплексу «Дем’янів Лаз» Михайло Фреїк. Симпатик гри міль­йонів одразу зрозумів фунціональне призначення черевика, на підо­шву якого були набиті чотири шипи. Знахідку виставили в музеї Дем’янового Лазу, вмонтувавши її в експозицію, що відтворює фрагмент розкопок (на фото).

Пан Михайло хотів би встановити ім’я її власника. Навіть маючи на руках перелік жертв тоталітарних режимів, зробити це не так просто. Наприкінці 1930-х в Станиславові та його околицях нараховувалися десятки клубів. І, повірте, босоніж ніхто не грав. 

Найчастіше форму шили самотужки, а бутси виправляли у шевців (до крамниць ходили лише найзаможніші). Тодішнє футбольне взуття – це змодернізовані черевики, якими користувалися повсякдень. Аби надати їм стійкості, на підошву набивали обтягнуті шкірою шипи чи поперечні планки. Фірмові бутси мали шість шипів, тоді як у нашої знахідки – їх лише чотири. Ще два шипи на ній заміняє звичайний каблук.  

За однією з версій власником знайденого взуття міг бути Федір Пастушенко з Павлівки. Після навчання в Празькому університеті Федір повернувся додому, працював бухгалтером на залізниці, а також був активним учасником створення у рідному селі товариств «Пласт» та «Сокіл», читальні «Просвіта». Саме такі сподвижники насамперед потрапляли у поле зору НКВС.

На користь цієї версії свідчить знайдений при розкопках лист Пастушенка, датований кінцем травня 1941 року. У ньому він, зокрема, просить рідних принести замість черевиків мешта та інший легкий одяг. Та, схоже, ця кореспонденція до адресатів так і не потрапила...

До речі, знайдене взуття могло використовуватися також для гірських походів, що були популярними у ті часи. В архівах зберігається фото Ф.Пастушенка, на якому він зображений з друзями на відпочинку у Ворохті... Втім, не можна відкидати й інших версій. 

Нещодавно у фондах музею знайдено кримінальну справу № 148 (15387 П), відкриту у вересні 1940-го року Станіславським обласним управлінням НКВС по звинуваченню Мазуркевича Г. М., Бойдуника Ю. В., Вариводи П.В. та інших в контрреволюційній повстанській діяльності в лавах ОУН, яка була спрямована на повалення радянської влади. Її фігурантів об’єднувало те, що більшість з них були гравцями долинської команди «Воєнстрой».

За матеріалами газети "Західний кур'єр"

Переглядів: 975 | Додав: bramki | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: