Чверть століття тому, як тільки піднялася «залізна завіса», чимало прикарпатських футболістів рушили за кордон. На перших порах вони поповнювали напівпрофесійні колективи сусідніх Польщі та Словаччини. З часом прикарпатці освоїли й інші футбольні напрямки. Загалом за межами нашої країни спробували свої сили десятки, а, можливо, й сотні гравців. Одні просто їхали на «заробітки», інші намагалися сягнути нових спортивних вершин…

Першим легіонером у новітній історії футболу Івано-Франківщини, мабуть, слід визнати Володимира Ступара, який на початку 1990-х захищав кольори кількох польських клубів. Втім він, як і більшість наших краян, виступав у нижчих дивізіонах. У польській Екстраклясі «засвітився» лише Роман Григорчук, котрий у 1995 році захищав кольори «Петрохемії» з Плоцька.   

У провідному дивізіоні зарубіжного чемпіонату першими серед прикарпатців зіграли Ігор та Микола Юрченки. У 1991-92 рр. вони виступали у чеському клубі «Бобі» (Брно).

В середині 1990-х популярністю серед наших земляків стала користуватися Молдова. Рівень тамтешнього чемпіонату підходив багатьом нашим гравцям. Одним з гвардійців турніру став Микола Копистянський, який провів понад 120 матчів у складі «Ністру» з Атак. Був срібним призером змагань.

Однак найбільшого успіху в чемпіонаті Молдови досяг франківець Андрій Нестерук. Він тричі здобував титул чемпіона країни у складі тираспольського «Шерифа», виборював кубок і суперкубок. На його рахунку 90 матчів і 50 голів у національній дивізії. Нестерук брав участь у кваліфікації Ліги чемпіонів, де відзначився одним голом.

Виграти зарубіжний чемпіонат вдалося ще тільки одному нашому краянину – Сергію Романишину. Уродженець Станькови, що на Калущині, несподівано знайшов себе в Албанії, де за сім сезонів зіграв понад 120 матчів. В 2001-02 рр. Романишин отримав «золото» в складі «Динамо» з Тірани. А загалом в його колекції є повний комплект нагород.

В другій половині 1990-х колишній тренер «Прикарпаття» Віктор Нестеренко, який працював у Латвії, став запрошувати прикарпатців в чемпіонат цієї прибалтійської країни. Саме там завершив кар’єру гравця і розпочав кар’єру тренера Роман Григорчук. Справжнім старожилом латвійської Вірсліги став Орест Дорош (понад 180 матчів за вісім сезонів). Дорош, здається, єдиним серед прикарпатців був капітаном зарубіжного колективу, «Дінабурга» з Даугавпілса. Наприкінці свого перебування в Латвії він зумів вибороти медаль чемпіонату – 3 місце в складі ФК «Рига» (2007 р.).

Найрейтинговішою для прикарпатців серед зарубіжних чемпіонатів залишається російська Прем’єр-ліга, де виступає Ярослав Годзюр («Терек»). Свого часу там успішно виступав калушанин Олег Гарас («Локомотив» Москва), який був призером чемпіонату і володарем кубка (1996 р.). Надвірнянець Роман Максим’юк у 1999-му здобув Кубок Росії в складі «Зеніту». Саме Роман підвів риску під забитими м’ячами у фінальному протистоянні петербуржців з московським «Динамо» (3:1). Минулого року Кубок Росії дістався ФК «Ростов», кольори якого захищав Ігор Худоб’як. Наш земляк участі у вирішальному протистоянні не брав (як і Гарас).

Прикарпатці відзначилися не тільки в Європі. Калушанин Сергій Данів (на фото) двічі, в 1999 і 2001 рр., виходив у півфінал американської ліги MLS, що об’єднує кращі клуби США і Канади. Оскільки у цьому турнірі матч за третє місце не проводиться, то обидвох півфіналістів цілком можна вважати бронзовими призерами змагань. Інший калушанин, Володимир Івахнюк, в 2003 році виборов третє місце у складі наманганського «Новбахора» (Узбекистан).

P. S. Призерами зарбіжних чемпіонатів були також Денис Маринчук ("Ністру" Атаки) і Ігор О. Худобяк (ФК "Гомель") 

Прикарпатці у зарубіжний чемпіонатах

Австрія (рік дебюту - 1994) - 2 гравці
Р. Григорчук («Сенкт-Пельтен»), І. Ощипко («Штурм»)

Албанія (2000) - 1
С. Романишин («Динамо» Т, «Влазнія», «Беса», «Шкумбені»)

Білорусь (1992) - 3
В. Качур («Торпедо» Могилів), І. О. Худобяк («Гомель»), П. Ковальчук («Слуцьк»)

Вірменія (2013) - 1
Р. Дебелко («Бананц»)

Грузія (2012) - 1
І. Піцан («Динамо» Б)

Ізраїль (1993) - 1
В. Москвін («Хапоель» Кефар-Шава)

Казахстан (2004) - 6
Т. Данилюк («Екібастузець», «Атирау», «Жетису»), І. Зеленюк («Тобол»), Вол. Івахнюк і А. Нестерук («Ордабаси»), Р. Максимюк («Атирау» і «Казахмис»), О. Микуляк («Актобе-Ленто»)

Латвія (1995) - 8
М. Білик і Р. Гошовський (ДАГ Лієпая), Р. Григорчук, П. Русак і Ю. Шулятицький («Дінабург» Даугавпілс), О. Дорош («Дінабург», «Юрмала» і «Рига»), І. Кріль («Університет» Латвія), І. Луканюк («Даугавпілс»)

Литва (2006) - 2
Р. Дяків («Круойя»), Т. Данилюк («Атлантас»)

Молдова (1994) - 11
В. Борисевич («Агро»), З. Василів («Хепі Енд»), М. Гафійчук («Прогресул»), Р. Гошовський («Ністру» Атаки), Вас. Івахнюк («Олімпія» Бєльци), В. Єжов, І. Нагірний («Тирасполь»), М. Копистянський («Ністру» А), А. Нестерук («Хайдук-Спортінг-УСМ», «Констукторул», «Шериф», ФК «Тирасполь»), І. Стахів («Констукторул»)

Польща (1995) - 1
Р. Григорчук («Петрохемія»)

Росія (1996) - 9
О. Гарас і Т. Ковальчук («Локомотив» М), Я. Годзюр («Крила Рад» і «Терек»), Р. Максим’юк («Зеніт»), П. Русак і Р. Русановський («Чорноморець» Н), О. Рипан («Ростсільмаш»), І. Я. Худоб’як («Ростов»)

США (1999) - 1
С. Данів («Даллас Берн» і «Чикаго Фейр»)

Таджикистан (2015) - 1
П. Ковальчук («Істиклол»)

Туркменистан (1998) – 1
А. Хомин («Копетдаг»)

Узбекистан (2003) - 1
Вол. Івахнюк («Новбахор»)

Чехія (1991) - 2
І. Юрченко і М. Юрченко («Бобі» Брно)

Володимир ГОРОЩАК, "Брамки"/"Західний кур'єр"

Дивіться також:

Біля підніжжя Паміру ("Західний кур'єр")